Ми часто дискутуємо про проблеми і перемоги нашої системи освіти, про те, що в ній треба міняти, а що, навпаки, зберегти. Але досі не маємо державної Концепції моніторингу якості освіти. Звісно, проводяться певні дослідження, але системного стратегічного підходу не сформульовано. Оксана Онищенко від «ZN.UA» розповідає про підсумки інтерв’ю щодо участі України в міжнародному порівняльному дослідженні якості освіти, яке провело DT.UA з Тетяною Вакуленко - національним координатором PISA 2018, начальником відділу досліджень та аналітики УЦОЯО.

Україна бере участь у міжнародних дослідженнях якості освіти. Не так часто, як того хотілося б, але таки бере. І це, безумовно, дуже для нас корисно. Участь у таких вимірюваннях дозволяє побачити себе на тлі інших країн, обмінятися з ними досвідом. Так, 2007-го і 2011 року Україна брала участь у Міжнародному дослідженні TIMSS (Trends in Mathematics and Science Study).

Одразу після першого вимірювання ми почали змінювати шкільні програми, підручники, збірники завдань для контролю знань, підходи до викладання. І наші результати TIMSS-2011 поліпшилися. Однак після 2011-го участь у дослідженні було припинено. Змінилася влада, змінилися міністри й політичні розклади. На продовження участі в дослідженні TIMSS не знайшлося коштів. Оновлені навчальні програми викинули в смітник — вони були розраховані на 12-річну школу, від якої тоді наша країна відмовилася.

І ось нині Україна зголосилася взяти участь в іншому, дуже авторитетному, міжнародному порівняльному дослідженні якості освіти — PISA (Program for International Student Assessment). Цим дослідженням охоплено 80 країн світу. Участь у ньому коштуватиме приблизно 50 тис. євро на рік упродовж чотирьох років.

Що дасть нам участь у PISA?

Мета більшості міжнародних досліджень триєдина. Перша — порівняння освітніх систем різних країн світу. Друга — запозичення найкращих практик інших країн. І третя — звернення уваги громадськості, освітян на передові практики в галузі освіти. Якщо ми говоримо про дослідження PISA, то це передусім компетентнісний підхід, компетентнісне оцінювання і звернення до компетентнісної парадигми освіти, яка в світі вже давно є передовою.

У чому суть компетентнісного підходу до навчання?

Компетентнісний підхід орієнтований на застосування знань у реальних або близьких до реальних ситуаціях. Наприклад, якщо ми говоримо про математичні задачі. Усі в школі вчили формулу площі квадрата чи прямокутника. Але людина, яка робить ремонт у своїй ванній кімнаті, має порахувати цю площу для того, щоб визначити кількість кахлів, які треба покласти на підлогу в ній. Це і є компетентнісний підхід.

У дослідженні PISA беруть участь тільки 15-річні учні, незалежно від того, в якому класі вони навчаються. Вважається, що саме цей вік є віком закінчення основної базової освіти й ухвалення сутнісних рішень у житті. Буквально за рік-два дитина потрапить у складний світ професій, сама почне заробляти гроші або отримувати стипендію, ухвалювати рішення щодо свого побуту (де жити — у винайнятій квартирі чи в гуртожитку).

Раніше все це за неї вирішували батьки. А тепер вона стає частиною активного соціуму. Таких міжнародних вимірювань, як PISA, ми ще не проводили в Україні. Дослідження ТІМSS більше орієнтується на шкільні програми, тобто на те, що саме діти вивчають у школах.

Як відбуватиметься дослідження PISA?

Воно складається з двох блоків: опитування і тестування. Опитування потрібне для того, щоб з'ясувати, які саме фактори впливають на успішність дитини у виконанні завдань тестування. Наприклад, є дуже великий блок запитань про background дитини: де вона народилася, хто її батьки і яка в них професія, які шкільні предмети вона вивчала, чи комфортно почувається в середовищі однолітків у школі, чи подобається їй навчатися, чи любить вона ті або інші уроки?

Для чого потрібне тестування, зрозуміло — щоб дитина показала, що вона вміє робити зі своїми знаннями в різноманітних життєвих ситуаціях. У різних країнах світу свої переліки шкільних предметів і очевидно, що свої специфічні предмети. Але певні навчальні предмети вважаються базовими, такими, що визначають долю людини в майбутньому. Це — читання, математика і природничі дисципліни. Власне ці три галузі й досліджує PISA.

Чи братимуть участь у дослідженні вчителі?

Взагалі-то у міжнародному дослідженні PISA є такий додатковий опційний компонент — анкетування вчителів з приводу атмосфери в класі, використання специфічних практик. Але не так багато країн світу беруть участь у цьому додатковому компоненті. І Україна також цього компоненту не проводитиме. Слід зауважити, що будь-які опції вимагають додаткових коштів.

Окрім цього, ми можемо провести анкетування й самостійно і ставити саме ті запитання, які стосуються гострих проблем освіти безпосередньо в нас у державі. Але ми будемо опитувати в рамках PISA адміністраторів шкіл. Вони відповідатимуть на запитання, які дадуть можливість подивитися на характеристику того чи іншого навчального закладу: скільки вчителів у школі, чи є комп'ютери і в якій кількості, чи є учні, які прогулюють навчання, скільки учнів не отримують атестата про повну загальну середню освіту. На цю характеристику буде накладено результати учнів та їхні відповіді в анкетах.

Хто готує завдання для тестів?

Це робить Міжнародний консорціум фахівців з більш як 40 країн світу. Усі завдання проходять серйозні етапи підготовки. Спочатку дослідники пропонують певні ситуації для розгляду, потім збираються для того, щоб обговорити ті ситуації, розробляють для них завдання. Кожна країна отримує ці завдання і надає коментарі щодо того, чи відповідають вони освітньому контенту цієї країни. Потім консорціум збирається знову, щоб змінити завдання на прохання тієї чи іншої країни.

Завдання для школярів з різних країн однакові чи відрізняються?

Абсолютно однакові. Це дозволить порівнювати результати і робити якісь висновки.

Як іде підготовка до дослідження PISA в Україні?

У межах Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) створено Центр PISA. Його фахівці отримали від Міжнародного консорціуму тестові завдання, переклали їх, потім зібрали фахову комісію, яка складалася з провідних фахівців МОН, НАПН, Інституту модернізації змісту освіти, Українського центру оцінювання якості освіти й Інституту освітньої аналітики. У режимі секретності ми, представники центру, показували завдання цим фахівцям з тим, щоб вони проаналізували і надали свої рекомендації.

Насамперед, звісно, треба було визначити, чи відповідає наш переклад змістові завдань, і зробити фаховий аналіз цього змісту. Було кілька завдань, які викликали в нас певні сумніви. Ми написали про це консорціуму, вони взяли наші зауваження до уваги, і таких завдань у тестуванні не буде.

Як ви вважаєте, з якими завданнями у наших підлітків можуть виникнути труднощі?

Думаю, з читанням. Критичному читанню в наших школах приділяється недостатня увага, бо критичні міркування ще не ввійшли в освітню практику в такій мірі, в якій мали б увійти. У PISA справді є дуже цікаві і дуже важливі для сучасної людини завдання, як, наприклад, заповнення анкети при пошуку роботи, прочитання матеріалів дискусії між двома спеціалістами-науковцями і висловлення власних міркувань стосовно цієї дискусії (хто з них, на твою думку, правий і чому).

Має бути розуміння, що на дискусійні запитання немає абсолютно правильної відповіді, що не все складається з чорного і білого. При оцінюванні виконання учнями завдань PISA застосовуватимуться три види оцінок: «правильно», «частково правильно» і «неправильно». Це дуже принципово, що є частково правильна відповідь, коли дитина в чомусь має рацію, а щось упустила.

Яка державна структура відповідає за проведення PISA в Україні?

Є постанова КМУ, яка визначає, що Український центр оцінювання якості освіти відповідає за підготовку, адміністрування дослідження, а Інститут освітньої аналітики — за підготовку фінального звіту за результатами дослідження. Це один зі стандартів PISA — обов'язкове оприлюднення Національного звіту.

Як впливає такий звіт на освітню політику країн-учасниць дослідження?

Це залежить від країни. Є приклад нашого найближчого сусіда — Польщі. У перший рік дослідження (2000-й) Польща мала досить низькі результати. Але вони стимулювали до серйозних змін в освіті — було змінено освітні стандарти у бік підвищення компетентнісної складової. Ми це можемо побачити по випускних іспитах, посібниках, підручниках.

Більше того, рішення про децентралізацію управління школами також значно мірою було простимульоване PISA. Такий підхід виявився ефективнішим, ніж жорсткий центральний контроль.

Тепер польські школи належать місцевим громадам і фінансуються ними. В Аргентині за результатами дослідження було ухвалено новий закон про освіту. Є дуже цікавий приклад взаємодії різних країн за результатами PISA. Скандинавські країни пишуть один звіт на всіх і вирішують, чий успіх і досвід слід узяти до уваги. Наприклад, вони взяли досвід Фінляндії в організації вільного навчання у класі. Італія під впливом звіту PISA ухвалила кілька рішень: було змінено національні стандарти освіти й підвищено зарплатню найкращим учителям. А Німеччина паралельно з PISA проводить національне тестування. Це дає змогу побачити проблеми окремих регіонів, а не лише країни в цілому.

Можна сподіватися, що і в нас результати PISA вплинуть на розвиток освіти?

Так. Але це дослідження корисне не лише отриманими даними. Воно корисне й для вчителів, які побачать завдання іншого типу.

Можливо, це буде корисно й для фахівців, які укладають наші тести ЗНО, і з часом завдання в тестах зміняться?

Я вже казала про робочу групу для узгодження перекладених українською мовою тестових завдань PISA. До неї входять і методисти УЦОЯО. Ми впевнені в тому, що це дасть змогу підвищити компетентнісний характер завдань зовнішнього незалежного оцінювання. Але водночас маємо розуміти, що тести ЗНО ґрунтуються на стандартах, і саме вони мають бути компетентнісними, щоб сама система освіти ґрунтувалася на компетентнісному підході, а не лише система контролю.

Коли розпочнеться дослідження PISA? Ви сказали, що це буде кілька етапів.

Пілотний етап відбудеться в травні 2017 року. Це перше, що ми маємо зробити. Адже такі складні вимірювання не можуть проходити без пілотування тестових завдань — ми могли припуститися помилок у перекладі тестів, або наші учні можуть не розуміти якихось виразів.

Друге. PISA — це вибіркове дослідження, і в ньому візьмуть участь не всі 15-річні школярі, а лише ті, хто потрапить до вибірки. До речі, вибірка PISA є еталоном для міжнародних досліджень. Ми маємо подати консорціуму дані про те, скільки в нас є шкіл, яких вони типів (гімназії, ліцеї, колегіуми), де розташовані (село, селище, місто), яка там мова навчання. Окремо подаємо повний перелік усіх шкіл України. Далі міжнародний консорціум аналізує всю цю інформацію і визначає, які школи потрапили до нашої вибірки. Вона має бути репрезентативною. Наприклад, відсоток сільських шкіл у нашій вибірці має бути таким самим, як і в усій Україні порівняно з усіма школами.

Це такий маленький макет України. Коли ми отримуємо від міжнародних партнерів список шкіл, що обрані для участі в дослідженні PISA, ми подаємо списки всіх 15-річних учнів цих шкіл. З них випадковою вибіркою визначають тих, хто візьме участь у тестуванні. Ми до цього не маємо ніякого стосунку, це роблять міжнародні партнери. Щоб не ми обрали найкращих із кращих, а вони самі сформували вибірку, яка чесно презентуватиме всю популяцію 15-річних України.

Наразі в нас є більш як 3 тисячі 300 учнів, які братимуть участь у дослідженні. За два тижні до тестування PISA спеціальна комісія з представників центрів оцінювання якості освіти, які зазвичай організовують у регіонах ЗНО, приїде до цих шкіл. Школи будуть заздалегідь сповіщені.

У день тестування інструктори проконсультують дітей про організацію та етапи роботи, видадуть тестові зошити. Потім упродовж двох годин із 5-хвилинною перервою діти писатимуть тест. Після цього ще одна перерва, після якої учні заповнюватимуть анкету. Потім усе складуть у секретні пакети і відправлять до регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Навесні 2017—го ви проведете пілотне дослідження, а далі?

Усі результати цього дослідження передамо консорціуму. І вони і ми проведемо кожен своє статистичне опрацювання даних і визначимо, чи потрібно нам коригувати наші інструменти дослідження (завдання). Далі розпочнеться основний етап дослідження, що відбудеться наприкінці квітня — початку травня 2018 року. Саме ці результати стануть основою для порівняння результатів України з іншими країнами і для підготовки висновків.

Потім буде складено міжнародний звіт, а відтак — національний. Але в 2018 році ми цих висновків ще не отримаємо. Статистичне опрацювання та аналіз результатів усіх 80 країн триватиме довго (це величезні масиви даних). Результати України в PISA-2018 можна очікувати в грудні 2019-го.

До речі, 6 грудня цього року було опубліковано дані PISA-2015. Цікаво, що Сінгапур — абсолютний лідер дослідження. У галузі природничих дисциплін (провідна галузь 2015 р.) одразу за ним ідуть Японія та Естонія. Польща має результати трохи вищі за середні по країнах ОЕСР. Росія — трохи нижчі за середні по країнах ОЕСР з природничих дисциплін і трохи вищі — з читання та математики. Цікаво, що Фінляндія отримала результати нижчі, ніж у попередні роки, в усіх галузях дослідження.